Анжеліка Лабунська народилася 2 листопада 1967 року в Києві. Заочно закінчила Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, спеціальність — правознавство. Також закінчила спецкурс за фахом фінансове право. Має наукове звання кандидата юридичних наук.

У жовтні 1985 — січні 1986 року працювала секретарем судового засідання у Жовтневому районі Києва.

З січня 1986 по грудень 1989 року працювала бухгалтером-претензіоністом на Київській базі Укркоопторггалентерея.

З грудня 1989 по червень 1992 року — лаборант юридичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

З червня 1992 по травень 1993 — юрисконсульт Ощадбанку.

З липня по грудень 1993 року — старший юрисконсульт Укрдержстраху Оранта.

З грудня 1993 по лютий 1994 року — начальник юридичного відділу ВАТ Банкірський будинок.

З лютого 1994 по вересень 1995 року — заступниця голови правління акціонерного комерційного банку Аскольд.

Від жовтня 1995 по липень 1996 року — начальниця юридичного управління комерційного банку Фінанси та кредит.

З липня 1996 по серпень 2002 року — начальниця юридичного відділу АТ Фінанси та кредит.

З серпня 2002 по квітень 2006 року — директор ТОВ Юридична компанія Фінанси та кредит Лекс.

У 2002 році вперше балотувалася в Раду як самовисуванка у 195 окрузі в Черкаській області, але обрана не була. У четвертому скликанні Ради була помічницею-консультанткою на громадських засадах нардепа Костянтина Жеваго.

З січня 2004 по травень 2006 року — за сумісництвом працювала начальницею юридичного управління ВАТ Прогрес.

Також до 2003 року була членом наглядової ради ТОВ Полтавський ГЗК.

У 2006 році обрана нардепом ради п’ятого скликання за списком Блоку Юлії Тимошенко.

У 2007 році обрана нардепом ради шостого скликання за списком Блоку Юлії Тимошенко. З грудня 2007 року була секретарем Комітету Верховної Ради з питань правосуддя.

У 2008 році заснувала благодійний фонд ЛАВ.

У 2011 році вийшла із фракції ВО Батьківщина.

У 2012 році обрана нардепом сьомого скликання як самовисуванка в одномандатному окрузі №63 в Житомирській області. Була членом міжфракційного об’єднання Рівні можливості, створеного для боротьби з суспільними стереотипами в гендерній політиці. З того ж року — голова Підкомітету з питань цивільного, господарського, адміністративного судочинства, адвокатури та виконання рішень Європейського суду з прав людини.

У 2013 році виступила автором одного із законопроектів про лікування засуджених за кордоном, який закликали прийняти, щоб вивезти на той момент ув’язнену в Качанівській колонії Юлію Тимошенко на лікування за кордон.

Була учасницею Євромайдану. На президентських виборах у 2014 році була довіреною особою кандидата у президенти Петра Порошенка в територіальному виборчому окрузі №68 у Житомирській області.

У 2014 році балотувалася до восьмого скликання Ради як самовисуванка в мажоритарному окрузі №63 Житомирської області, але обрана не була.

З 2015 року керує громадською організацією Інститут розвитку Києва. У тому ж році була обрана депутатом Житомирської обласної ради, яку потім очолила, але у 2016 році подала у відставку.

Заміжня, має трьох синів.

Очолює Житомирську обласну організацію партії Батьківщина.

У 2019 увійшла до виборчого списку партії Батьківщина під номером 13.