• Позачергові вибори до парламенту поставили два рекорди.
• Найнижча за всю історію виборів явка виборців — 49,8%. Найбільша кількість нардепів від однієї партії — 253 місць у Верховній Раді.
• Як вибори пройшли у Вінниці, хто отримає мандати і коли нова влада запрацює?

В Україні пройшли позачергові парламентські вибори. Вінничани стали приходити вже з моменту відкриття дільниць. Але, якщо порівнювати з президентськими виборами 2019 року, то явка на парламентських була значно меншою.

— На 12.00 проголосувало 273 людини. Зранку були вінничани поважного віку, молоді поки що мало. Думаю, що спека спаде і виборці підтягнуться, — казала голова дільничної виборчої комісії в школі №36 Надія Біла

Хоча на дільниці в школі №10 явка була більшою.

— Це мої треті вибори за рік. У таку годину (13.00 — авт.) на президентських ми мали тільки 300 проголосувавших. А зараз вже є 481 голос у скриньках, — каже голова комісії.

Утім, явка на цих виборах стала найнижчою за всю історію України. З 29 мільйонів українців, що мали право голосувати, тільки половина пішли на вибори. Аналогічно і у Вінниці: новий парламент обирали 168 тисяч з 345 тисяч виборців у місті.

«Зелена» область

На момент написання цього матеріалу, Центральна виборча комісія порахувала 94% голосів. І за попередніми результатами підрахунку електронних протоколів до Верховної Ради проходять п’ять партій: партія «Слуга народу» набрала — 43,14%; «Опозиційна платформа — За життя» — 13,06%; «Батьківщина» — 8,18%; «Європейська солідарність» — 8,12%; «Голос» — 5,84%.

По Вінницькій області та по Вінниці лідирує «Слуга народу» (38,31%), «Українська стратегія Гройсмана» (14,99%), «Батьківщина» (10,05%) і «ЄС» (8,23%).

Максим Пашковський (зліва) і Анатолій Драбовський

Вінницю у новій Раді будуть представляти політики від «Команди Зе». З 11 округу — це 36-річний Максим Пашковський, який керує фірмою, що консультує бізнес і політиків. А з 12 округу — 60-річний ректор Вінницького кооперативного інституту Анатолій Драбовський.

— Склалося враження, що людина, яка мала «зелений прапор в руках», то вже на старті мала 20% підтримки, — каже очільник обласного Комітету виборців України Владислав Телень. 

Він розказав, що виборці на дільницях ретельно вивчали бюлетені та навіть перепитували членів комісій про партійну належність кандидатів. Тож, «сліпе» копіювання стилю президентської партії, до чого вдавалися деякі політсили, не дало перемоги, сказав Телень.

До того ж, вперше в історії України у парламенті може бути сформована більшість з однієї партії. За попередніми даними у «Слуги народу» буде 253 крісел. Для ухвали законів потрібно щонайменше 226 голосів.  

— Їм коаліція буде потрібна тільки для того, щоб змінити Конституція, — каже очільник обласного Комітету виборців. — Бо для цього треба мінімум 301 голос у Верховній Раді.

Коли нова влада почне працювати?

Після завершення дня виборів Центральна виборча комісія матиме ще 15 діб, щоб порахувати голоси. Тобто, до 5 серпня включно має завершити підрахунок, а до 10 серпня — оголосити результати виборчих перегонів.

Перше засідання В має відбутися протягом 30 днів після офіційного оголошення результатів — до 9 вересня 2019 року. На ньому нардепи складуть присягу, а після — здобудуть повноваження і депутатську недоторканність.

З першого засідання нардепи можуть домовлятися про коаліцію, яку треба створити до 9 жовтня. Сформована більшість нардепів пропонує нового голову Кабміну. Ця людина потім пропонуватиме на затвердження Раді нових міністрів.

Таким чином, щонайпізніше, нова Рада запрацює у вересні, а уряд — у жовтні. До цього моменту при владі залишається парламент і Кабмін попереднього скликання.

Можуть бути ще одні вибори

Чергові місцеві вибори призначені на жовтень 2020 року. Тоді ми обиратимемо, зокрема, нового міського голову, селищного голову Десни та склад Вінницької міської ради.

Утім, представник президента у В Руслан Стефанчук розказав, що наразі розглядають варіанти проведення зазначених виборів наступної осені або й раніше, щоб «перезавантажити всю систему». Після критики такого рішення у «команді Зе» відкинули ідею «термінових виборів». І погодилися на 2020 рік, «поки що».

Мер Вінниці Сергій Моргунов сказав, що підстав проводити дочасні вибори у 2019 році немає — ні за законом, ні за фінансами, бо не закладено коштів на це в Держбюджет. Очільник вінницького Комітету виборів України Владислав Телень казав, що не готові до ще одних виборів і самі політики: вони і так багато витратили на агітацію на президентських та парламентських виборах.

Читайте також: